облуплений

облуплений: -а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до облупити.

2) у знач. прикм.Який повністю або частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. || Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. чого-небудь). || Який облущився під дією сонця, вітру і т. ін. (про шкіру людини).

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

облуплений — 1 дієприкметник від: облупити облуплений 2 прикметник обдертий, обшарпаний … Орфографічний словник української мови
облуплений — на, не, Рс. Дієпр. пас. мин. ч. до облупити … Словник лемківскої говірки
облупенец — облуплений, поголений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
полупаний — а, е, діал. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до полупати. 2) у знач. прикм. Який полупався, потріскався; облуплений, потрісканий … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике